Цьогоріч радіодиктант національної єдності “Треба жити” авторства Євгенії Кузнєцової зродив в Україні потужну хвилю творчості, ентузіазму, гумору і любові до всього нашого рідного.

 

У короткому часі ми побачили креативні тексти диктанту на колоритних діалектах Закарпаття, Волині, Полтавщини, Галичини. Свій варіант диктанту вже мають безжурні одесити і поважні львівські пані, воїни ЗСУ, юристи, метеорологи. Долучаюсь до цього запального флешмобу і я – написала свій варіант диктанту як консультантка симпто-термального методу розпізнавання плідності. Отож:

Треба консультувати!

Консультувати треба творчо: слухати жінку, зчитувати її страхи, давати вичерпні відповіді, дресирувать вести спостереження…

 

Треба консультувати! Не впівсили, не трошки, не завтра, не “після свят”. Професійно! Треба хвалити жінку за найменші успіхи, збирати правильно заповнені карти, ходити на консиліуми, оновлювати свої навчальні програми і додавати впевненості тим, кого навчаємо. Треба писати жінкам повідомлення підтримки зі смайликами, інвестувати у свої знання, вишукувати відповіді на власні запитання, а ще – нишпорити вечорами в міжʼярʼї карт, бо на завтра треба відписати всім своїм клієнткам.

 

Треба любити заповнені жінками карти, навіть якщо вони далекі від ідеальних – тих, про які ми мріємо, без пропусків на 100%. Треба пояснювати послідовно, уважно, з турботою, і тоді кожна жінка наповниться симпатією до слів: “термометр”, “щодня” та “фактори впливу”.

 

Треба надихати жінок слухати своє тіло і своє серце. Матеріальне – крихке, життя тікає крізь пальці. Справжнім виявилось тільки те, за що не можна схопитись руками: спогади, сміх і любов.

 

Ще треба плакати, коли плачеться. Бо плаче тільки те, що живе. Бо якщо душа не виплакала, то тіло хворітиме.

 

Росіянці хочуть, щоб нас не стало. А ми будемо навчати і навчатись, кохати і народжувати – заради Життя і заради тих, хто після нас консультуватиме нашою мовою за новими картами!

 

Читайте також: Як і де навчитися на консультантку симпто-термального методу

 

Залишу тут власне текст диктанту національної єдності-2025:

 

Треба жити!

Жити треба цікаво: читати книжки, ходити в театр, дресирувать пса Патрона…
Треба жити! Не впівсили, не трошки, не завтра, не після. По-справжньому! Зараз! Треба гладити котів, збирати гриби, везти цуценят із фронту на “інтерсіті”, робити ремонт і приносити щастя тим, кого любимо. Треба купувати сукні з лелітками і донатити на військо, вишукувати РЕБи і генератори, а ще – нишпорити вечорами в міжʼярʼї ботсаду, бо на перший урок треба принести каштанів.
Треба любити свій дім, навіть якщо він тимчасовий і далеко від справжнього дому – того, що в серці. Треба здавати кров, і, може, з нею ще в чиємусь серці поселиться любов до слів: “допіру”, “пітятко” чи “кияхи”.
Треба цілуватися, коли випадає нагода, і казати те, що на думці. Немає часу на півтони. Матеріальне – крихке, життя тікає крізь пальці. Справжнім виявилось тільки те, за що не можна схопитись руками: спогади, сміх і любов.
Ще треба плакати, коли можеться. За все те, що ніколи не мало з нами статися.
За те, що ми не тільки знаємо, як пишеться “далекобійний дрон” або “балістична ракета”, а й розрізняємо їх на слух.
Росіяни хочуть, щоб ми стали схожими на них: скніли у вічній гризоті. А ми будемо жити цікаво – всупереч історії і заради тих, хто після нас говоритиме нашою мовою.

 

Ілюстрація:

Живопис – Олег Андрушків, “Іриси” (2013).

Посібник Вчимося розпізнавати плідність – Олеся Кука, Зореслава Городенчук, Любов Дуб (Свічадо, 2023).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *